Lactulose restores intestinal function

As an ideal laxative for young children, it was first described by F. Mayerhofer and F. Petuely in 1959 [11].

A large number of studies have been conducted to decipher the mechanism of action and confirm the effectiveness of lactulose in constipation.

The mechanism of action in constipation is reduced to an increase in the concentration of short-chain carboxylic acids of the aliphatic series, which:

a) reduce the intraintestinal pH level and, as a result, stimulate intestinal motility;

b) increase the osmotic pressure of the intestinal contents, which contributes to fluid retention, liquefaction of chyme, an increase in its volume and activation of intestinal peristalsis.

A certain importance is given to increasing the biomass of saccharolytic microflora, which also increases the volume of intestinal contents.

Thus, taking lactulose, unlike other laxatives, leads to the simultaneous correction of two main pathophysiological mechanisms of constipation:

1) stimulates the motor activity of the colon;

2) increases the volume and softens the intestinal chyme. The drug does not have an irritating effect on the intestinal mucosa, has a positive effect on the composition of the intestinal microflora.

In terms of its effects, it is close to dietary fiber, which is the main ingredient of food additives used for constipation [7].

Lactulose, due to its safety, can be used to normalize bowel movements in children and adults, in elderly and senile people with pathologies of various organs and systems, in pregnant and breastfeeding women, and in patients taking medications that cause constipation.

Lactulose is the drug of choice for facilitating the act of defecation in hemorrhoids, anal fissures, perianal thrombosis, large hernias, after surgical interventions, in patients on bed rest. In these situations, the drug provides stool softening and reduces the strength and duration of straining during the act of defecation.

Добова доза, час та кратність прийому лактулози при лікуванні запору підбираються індивідуально. Залежно від частоти випорожнень, часу появи акта дефекації та консистенції калу доза препарату або збільшується в середньому до 60 мл (40г), або зменшується та встановлюються оптимальні терміни та кратність прийому. При нормально підібраній дозі лактулози дефекація спостерігається від 3 до 7 разів на тиждень, з наявністю м'якого оформленого або кашкоподібного калу (від 300 до 500 г/добу). Тривалість лікування в середньому становить 2 місяці з подальшим зниженням дози препарату та повним скасуванням препарату. У ряду хворих прийом лактулози сприяє відновленню функції кишечника на тривалий термін.

Таким чином, лактулоза при запорах діє аналогічно до харчових волокон, є джерелом поживних речовин для епітелію слизової оболонки товстої кишки, нормалізує склад кишкової мікрофлори, до неї не розвивається толерантності, а також відсутня синдром відміни. Препарат ефективний при запорах будь-якої етіології та патогенезу. Однак, слід зазначити, що можливе тимчасове посилення або поява метеоризму у деяких хворих, які у процесі лікування значно зменшуються. У хворих зі спастичною дискінезією товстої кишки можливе посилення больового синдрому.

Позитивникний ефект був отриманий при інфекціях шлунково-кишкового тракту, зокрема, спричинених Yersinia, Shigella, ротавірусних інфекціях.

Lactulose has a number of positive metabolic effects on the body, and therefore it can be used for such completely different diseases as:

- urinary tract infection,

- gallstone disease,

- hypercholesterolemia,

- chronic renal failure,

- as well as as a prebiotic to restore the normal composition of the intestinal microflora after antibiotic therapy, radiation and chemotherapy.

The therapeutic effect of lactulose in the above conditions is based on an increase in the growth of saccharolytic and, in particular, bifidum bacteria, inhibition of the proliferation of proteolytic microflora and restriction of the translocation of intestinal bacteria into the biliary and urinary systems.

Taking lactulose leads to excessive excretion of bile acids with feces and, as a result, to their increased formation in the liver from cholesterol.

The latter leads to a decrease in cholesterol content in the blood and bile, which is desirable in gallstone disease and hypercholesterolemia.

1. Григор'єв П.Я., Яковенко О.В. Клінічна гастроентерологія. - М., Медичне інформаційне агентство -1998. -647 с.
2. Логінов А.С., Блок Ю.Є. Діагностика та лікування гіперазотемії при цирозі печінки - Тер.архів.-1983.-№9-с.-126-130
3. Логінов А.С., Блок Ю.Є. Хронічна гепатологія та цирози печінки - М., Медицина. -1987. - 272 с.
4. Парфьонов А.І. Пронос і запор // Клін.мед. -1997. -№3.-С. 53-60.
5. Подимова С.Д. Хвороби печінки. Керівництво для лікарів-М., Медицина. -1998. - 704 с.
6. Хаммад Є.В. Запор: сучасний стан проблеми // Рос. гастроентерол., гепатол., колонопроктол.- 1999.-Т. IX. №5.-С. 61-64.
7. Clausen MR, Mortensen PB Lactulose, disaccharides and colonic flora. Clinicalconsequences// Drugs. -1997. -Vol.53.-P.930.942.
8. Conn H.0., Lieberthal MM The hepatic coma syndromes and lactulose. Baltimore: Williamsand Wilkms, 1983.-516p.
9. Cummings IH, Mac Farlane GT Оцінка intestinal bacteria in nutrient metabolism // Clinical nutrition. -1997.-Vо16, №1.-Р.З-11.
10. Mac Farlane., Cummings IH Probiotics and prebiotics. Can regulatig the activity of intestinal bacteria benefit health? // Br. Med. G. - 1999. - Vol. 318.-P. 999-1003.
11. Mayerhofer F., Petuely F// Intersuchungenzur Regulation der Darmtragheit des ErwachsehenmitHilfe der Lactulose (Bifidus-Factor)// VienKlin. -1959. - Bad. 71. - S. 865-869.

12. Sherlock S., Dooley J. Diseases of the Liver and Biliary System. - 10th ed. - Oxford-London: Blackwell Sc. LTD.- 1998.-714p.

13. Thompson WG Longstreth JF Dvossman DA all. Functional bowel disorders and functional abdominal pain // Gut. - 1999. - Vol. 45 (suppl 11).-Р. 1143-1147.
14. Weber FI Effect lactulose on nitrogen metabolism // Scand. J. Gastroenter. - 1997. - Vol. 32 (Suppl. 222).-P. 83-87.
15. Weihrauch W. IntemistischeTherapie. Munchen-Wien-Baltimorg: Urban та Schwarzenberg. -1996.-p. 12-24-1996.-1224с.

16. Wettstein M., Haussinger D. HepatischeEnzephalo